66

Сан

Знаєте, вкотре повертаючись у це місто, я розумію, як сильно я в нього закохана. І то не важливо з яких Парижів, Варшав, Тернополів та Чернівців я повертаюсь, важливо, що я завжди сумую, коли на відстані, а коли тут, то смакую його повільними, затяжними порціями.

Ця любов зіткана із ранків та вечорів, людей, які мене оточують  і мотивують та ідей, які тут народжуються.

І от читаючи блог однієї Херсонської дівчини, яка так закохано розповідає про Париж, я подумала, чому б і мені не знайомити українців із тим, у кого 4 роки тому я закохалася з першого погляду. Із моїм Саном. Неідеальним інфраструктурно, занедбано архітектурно, але таким енергійним, молодим і справжнім.

1. Архітектура

Франківськ часто називають “меншим братом Львова”. От тільки Львів такий шумний, навіть із затишними кав’ярнями, такий динамічний, навіть із пішохідною, центральною зоною, такий чужий у плані поглядів. Але в кожного своя любов.

33

Пам’ятаю, ще на другому курсі, беручи участь в одному польському проекті, я писала легенди про Франківськ. Із маленькою книгою, яку порадив мені Василь Карп’юк, я пізнавала місто. Гадаю, це стало першою причиною, щоб закохатися у нього.

У Франківську більш ніж вдосталь легенд, тільки навпрочуд Львова ми не вміло ними користуємося. І це не у плані комерції, а у плані ідентифікації. Впевнена, що мало хто навіть із корінних Франківчан чув про будинок, який продали за пачку цигарок, або що славнозвісне місце зустрічей, як “біля Фонтану” було алеєю закоханих.

55

4

Маю надію, що одного дня гуляючи моїм архітектурним маршрутом Ви відчуєте це місто так сильно, як відчуваю його я.

2. Заклади

А Ви знаєте, де найкраще капучіно у місті? Еспресо? Смородинове вино?

22

Виходячи за рамки “23 ресторанів” описуватиму заклади, кав’ярні та паби. Не зазіхаю на місце головного ревізора України, але одразу ж пригадую репліку моєї тернопільської коліжанки, після ситуації із яблучним пирогом у Бункермузі: Я знаю, хто замінить Фреймут, коли вона помре.

77

Ну і може одного дня Ви зустрінете мене у кав’ярні за роботою над новим маршрутом по Сані.

3. Сувеніри

Ми, певно, найбідніше, сувенірне місто. Якщо зі Львова можна привезти чоколяду, із Файного – магнітик Тернопільського моря, то із Сану ні чоколяди, ні магнітика не дочекаєшся. У Сані вже жартують, що це добрий бізнес, але чомусь ніхто не береться за нього. Ну, окрім Теплого міста, який зовсім нещодавно презентував проект – теплі поштівки. Вболіваю і маю надію, що одного дня Ви отримаєте теплу поштівку із Сану з Саном.

3

1

Знаєте, мені часто здається, що люди настільки забігані у своїх щоденних справах, що забувають насолоджуватися, пізнавати та досліджувати місто в якому живуть.  Тому, для Вас – це стане корисною інформацією, роздумами і можливо мотивацією, щоб писати й про свою “маленьку країну”, а мені черговою причиною, щоб ще дужче закохатися у місто, яке виховало у мені мене.