жж

Женя Чичановський: “Я просто маю можливість бачити, що за шпаринкою уже давно написаного”

У дитинстві хотів бути вченим.
Остання прочитана книга «Поштамт», а написав її (Боже, як він називається?!), той хто пив і любив дівчат.
Остання переглянута кінострічка: Ной
Країна в якій хотів би жити: Німеччина
Улюблена кухня: італійська, японська та українська
(на цьому питанні Женя згадав, що книгу написав Буковскі).

Твій потяг до музики – це спадкове чи все ж таки була у житті подія, яка підштовхнула Тебе до написання музики?

Музикою я займаюся 14 років. Перший потяг, напевно, з’явився, коли я знайшов старі касети і платівки свого дяді. Він дуже гарно вмів писати назви гуртів. Різними кольорами підписував Scorpions, DeepPurple, мені на той момент було 10-ть років і для мене це були просто красиві слова.
А ще такий прикол був, на касетах писали назви пісень і в кожній із пісень було слово пов’язане із любов’ю: love, sex і в самому кінці тривалість пісні. А я собі малий думав, що це мій дядя писав свій план “порабощение” дівчини, що о 3:43 ми з нею «make love». (Сміється)

ж6

Власне, саме ці касети, платівки зародили у Тебе потяг до музики?

Ну це було таким предпосилом. Згодом я почав більше досліджувати, слухати, загорівся рок-музикою, а рок-музика – це, в першу чергу, гітара. І якось так вийшло, що мій батько презентував мені свою гітару, на якій він ще у свої 15-ть співав дівчатам пісні, і я так легенько натискав на струни, вона звучала і я думав: Боже, Ви чуєте як це круто?!

Розкажи, будь ласка, MY WAY– це був Твій перший гурт, чи все ж таки були  ще музичні проекти і до цього?

Так, звичайно були. MY WAY, я сподіваюся, це останній, фінальний гурт на якому я зупинився і з яким йтиму по-життю. А до цього було кілька гуртів: Рагнарок, Листопад та інші. А за часи мого тінейджерства – «Поллі», «Черемош». У мене був барабан маленький і гітарка з трьома струнами, я складав пісні, випускав альбоми, сам робив обкладинки. Ходив і розказував всім: чуваки, я випустив новий альбом сьогодні.

ж4

Ви абсолютно всі різні у гурті, чи не викликає це суперечностей, щодо написання тексту чи музики до пісні? Чи все ж таки – це гармонійний процес?

Зараз я не можу так чітко відповісти тому, що MY WAY– це, в першу чергу, проект, який я заснував у 2008 році і на той момент у мене не було музикантів. Я просто заснував гурт і думав, що це на майбутнє.

А чому ж не соло, чому гурт?

Я не знаю. Я от потім почав над цим задумуватися, а дійсно: нафіга гурт, може, просто Женя Чичановський?! Згодом до мене приєдналися одні хлопці, потім інші, з якими ми поїхали до Києва, і, повернувшись у листопаді у Франківськ, я набрав нову команду музикантів.

Власне, із старою командою, Марком та Андрієм, Ви брали участь в проекті «Україна має талант». Розкажи, як Ви потрапили туди?

Мені здається, потрапили ми досить по-кіношному. Приїхавши у Київ, наші запаси грошей почали швидко закінчуватися, а їсти потрібно було щось. І ми пішли на Хрещатик грати і заробляти. Через пів години, як ми потім дізналися, до нас підійшли адміністратори шоу «Україна має талант» і запросили на проект.

ж5

Далі Ви не пройшли, але що така коротка участь дала Вам?

Мені до сих пір приємно, що вокаліст гурту Hurts– Тео Хатчкрафт, в себе у твіттері написав про наш виступ.

Я дуже пильно слідкую за Женею Чичановським і мені давно хотілося запитати у Тебе: музичний ринок у Києві відкритий для таких молодих музикантів, гуртів, як MY WAY та декілька місяців тому, Ти повернувся у рідний Франківськ, що стало причиною цього?

Всі ми розуміємо, що живемо у не легкий час, де дуже багато вирішують гроші і Київ у плані грошей – складне місто. Доводиться заробляти на житло, їдло, проїзд, не говорячи про якісь музичні покупки: гітари, струни. Відповідно, Ти віддаєш весь Свій час тому, щоб залишитися у Києві і музика відходить на другий план, у Тебе просто не вистачає на неї часу.

ж1

Дедалі частіше, я бачу в інтернеті записи пісень із різними Франківськими музикантами, чи ці записи передбачають співпрацю у майбутньому чи все ж таки MY WAY  – це група із трьох людей…

…нас п’ятеро зараз. Власне, 22-го серпня буде презентація моїх чуваків, де ми, так би мовити, будемо презентувати гурт. Щодо співпраці, то в загальному, ні, я не розраховую на неї, це проект одної пісні. Зіграли, записали, випустили і все.

І які подальші плани в гурту, окрім презентації?

Зараз ми працюємо над записами нового альбому і з нетерпіння хочу його вже випустити. Це буде ей-пі альбом із 4-5 пісень, із літньо-кокакольно-молодіжним настроєм.

Розкажи, що для Тебе музика?

Музика – це щастя. Це те, заради чого я живу, і це я зрозумів десь рік тому…

…при тому, що займаєшся музикою 14-ть.

Просто усі ці 13-років, я ставився до гітари, як до штуки, яка була зі мною, але й відсутність її мене не засмучувала, а тепер маю відчуття, що це реально моє і з цим я і помру.

Розкажи, як відбувається процес написання пісні?

Це взагалі-то секрет. (Сміється) Ну дивись, якщо говоримо про фінальний продукт – це уже повністю записана пісня на студїі із аранжеровкою, інструментами, то там своя фішка, але для мене також пісня – це і початкова стадія, коли є гітара, голос і мелодія. Я скажу так, все вже давно написано і я просто маю можливість бачити, що за шпаринкою уже давно написаного.

ж3

Жень, а чим займаєшся, окрім музики?

Я працюю на Радіо Західний Полюс – радіоведучим, вчу дітей грати на гітарі, а також зі своїм колегою Олегом Пономарьовим працюємо на студії 55 Records. Записуємо пісні. На якій, до речі, MY WAY не так давно записали трек під рекламний ролик для бренду MasterCard.

А як зародилася студія 55 Records? І яким чином вдалося стати «голосом» MasterCard’y?

Студія це ініціатива мого друга Олега, він мабуть з дитинства мріяв про це. Впевнено до цього йшов і прийшов. Заодно й мене до себе взяв. Робимо музику з любов’ю.
А щодо Master Card, то вони самі нас помітили у Youtub’i і через знайому зв’язались з нами. Ми їм написали пісню – I’am Alive, а ролик зняли у підтримку по боротьбі з раком. Так що, viva youtube!

А як щодо принципів життя. Які вони у Тебе?

Їх є кілька, звичайно. В першу чергу, це принцип бумерангу, якщо Ти робиш щось добре, то, навіть не очікуючи, до Тебе – це повернеться вдвічі більшим. По-друге, не бути скупим, бути щирим, проявляти ініціативу, давати людям можливість бути собою та не намагатися їх змінити.

Що надихає у житті?

Молодь, кохана, музика, яку я слухаю, подорожі, окуляри, джинси, кола і фотік. В загальному, мене надихає природність.