кавер

10 книг, які змінили мене

Мені тричі передавали естафету “10 книг, які змінили мене”, двічі “7 днів хороших новин” і один раз icebucket. Два останніх я ігнорувала принципово. Благочинність не демонструють, її просто втілюють у життя, але не мені судити. Я зробила свій вибір. Щодо “7 днів хороших новин”, то я і так щодня помічаю, і трепетно бережу усі моменти, які роблять мене щасливою. Я консервую усі миті біля серця. Близько!

Але якщо мова йде про книги, то я естетично арештована. От якби у Світі була в’язниця по надмірному споживанню слів, то у мене було б довічне ув’язнення. Естетичне, довічне ув’язнення.

Десятка книг, яка змінила мене, перевернула і сформувала. Книги, які навчили, дали ляпаса і стали інструкцією до життя. Я впевнена, що цей список збільшуватиметься, бо є ще багато книг про які я не знаю, але, впевнена, що вони змінять мій внутрішній Світ. Наразі ж оперую тим, що осягнула.

Навіщо ми пишемо?
Мередит Маран

Цій книзі я присвятила цілий допис, який Ви можете прочитати тут, але скажу, що в порівнянні із “Птица за птицей”(із тої ж серії), вона більш професійна, мотиваційна та життєва. Двадцять відомих письменників діляться життєвими порадами, моментами успіху та зробленими висновками із невдач, самотності, невпевненості та контролю над своїм визнанням. Ця книга дала мені зрозуміти, що писати – це працювати. Я чомусь завжди була впевнена, що писати – це слухати свого внутрішнього голосу, а тепер розумію, якщо протягом дня Ти не напишеш хоча б рядка, то ніякий внутрішній крик Тобі не допоможе. Писати – це  прощупувати слова до останньої крапки.

1984
Джордж Орвелл

Орвелл навчив мене думати ширше. Дав зрозуміти, що люди які поряд зі мною – це формуюча серцевина суспільства. Це організм і чи стане він залежним від когось, вирішувати тільки нам.

Французьке виховання
Памела Дракермен

книги1

В одному із дописів я ділилася короткою рецензією на цю книгу, скажу, що всі слова у ній стали для мене тільки підтвердженням того, що я бачила у Франції. Знаєте, ми багата країна, але ми культурно обмежена країна. Ми мало думаємо про людей, які поряд із нами, мало посміхаємося перехожим, ми часто робимо рідним боляче та обмежуємо когось собою. Не треба так, але все це виховання. І нехай воно не буде французьким, нехай воно буде українським, але ми житимемо думкою, що працюємо над собою!

451 градус за Фаренгейтом
Рей Бредбері

У цієї книги є історія. Тобто у мене, щодо цієї книги є історія. Справа в тім, що я – щаслива людина. На своєму шляху я зустрічаю прекрасних людей. Однією із них була моя викладачка по діловій українські мові – Мар’яна Богданівна. Така молода, амбітна та натхненна, щойно повернувшись із навчання у Європі, вона настирливо намагалася довести, що навіть у нашій системі освіти є щось позитивне. Я любила розмови із нею, любила розповідати про свої успіхи, бо вона щиро тішилася та про свої падіння, бо вона ставала опорою у ці моменти.
Часто саме ця викладачка складала мій список книг. Вона порадила мені прочитати Бредбері. В результаті – це мій улюблений автор. Я не обмежилась однією, значущою його книгою, я прочитала “Кульбабове вино”, “Марсіанські хроніки” і “Летнее утро, летняя ночь”.
Бредбері вміє бути різним, тому й приваблює. Принаймні мене.

Стів Джобс
Карен Блюменталь

книги2

Ви ж знаєте мою неприховану любов до біографій, але не менш сильно я прихильна до Стіва. Я ніколи не сприймала його, як керівника компанії, яка, у свою чергу, втнула революцію у технічній сфері. Джобс завжди був мені цікавий, як Джобс. Дитина, студент, наймолодший мільйонер. Його філософія, принципи, переконання віра та спосіб життя. Я переглянула усі можливі відео  з ним на youtub’i: по декілька разів презентацію першого iPhone ( до речі, вважають, що це найуспішніша презентація Джобса) та iPаd’a, усі інтерв`ю та Стенфордську промову. Він для мене більше, аніж засновник Apple. Однозначно більше!

Атлант розправив плечі
Айн Ренд

Айн Ренд – неймовірна жінка. Окрім того, що її чтиво доступне та легке, вона ще й взмозі конкурувати із визначними фантастами тогочасного століття. Вона так вміло прожила своїх героїв.
Ця книга – симбіоз Бредбері та Орвелла, тільки із прекрасно описаними любовними лініями; ця книга про тих, хто ніколи не втомлюється боротися; ця книга про майбутнє.
А ще є кінострічка, яку спершу раджу подивитися, щоб зрозуміти, чому все ж таки книга ніколи не стане фільмом.

Цинамонові крамниці
Бруно Шульц

книги3

Я відчула цей твір у повній мірі. Відчула, але не прожила. Я ще не доросла до нього, але він дуже рідний. Думаю, це тому, що 16 років я прожила у місті, де Шульц написав це оповідання. У Дрогобичі.

Кради, як митець
Остін Клеон

Я люблю Остіна. Цей “техаський ковбой” пише просто, невимушено і натхненно. А знаєте із чого починав? Із коротких дописів у блозі!

Книга стилю Коко Шанель
Карен Карбо

книги4

Така форма біографій – це щось нове для мене. Я вперше читала книгу, в центрі якої були думки автора про Габріель. Вона бідна на фактажі, але багата на роздуми. Вона аналізує життя Шанель з різних сторін: розсмаковує успіх і засуджує її хитрість та брехню, але чи була б тоді Габріель – Коко, якби не ці її недоліки?!

10.

Я залишу цей номер пустим. Ні, не тому, що я не знаю про яку книгу написати. Просто є ще багато чудових книг про які я навіть не здогадуюся, але які потраплять до мене у потрібній момент. Я впевнена!

Сподіваюся, що цей список стане Вам у нагоді і одного п’ятничного обіду або ж осіннього підвечірку Ви смакуватимете книгою із нього.