Love-149

Любити у Франківську: Юля і Роман

Ми записували цю розмову холодного, зимового вечора. Вони прийшли разом, тримаючись за руки, він дивився на неї – чоловічим, теплим поглядом, а вона – очима жіночого розуміння. І вже тоді я зрозуміла, що вони вміють цінувати разом кожну хвилину.
У цій історії дуже багато жіночого розуму і чоловічої відвертості. У цій історії дуже багато відданості, вдячності, розуміння і любові. 

Love-157

Юля

Вік: 25 років

Місце народження: Івано-Франківськ

Хобі: випічка

Найбільше люблю у ньому:

Його гумор. Він такий дурацький. Я часом сиджу і думаю, він щойно образити мене хотів, чи все ж таки пожартував. Але я розумію, якби не ці його жарти, було б важче.

Найбільше не люблю у ньому:

Його надмірну любов до роботи.

Ми познайомились…

…10 років тому. Драмтеатр був місцем, де збирались неформальні тусовки. Пам’ятаю, я приїхала з моря, і ми з подругою вирішили прогулятися туди. До нас підійшли чотири хлопці і почали знайомитися. Після того, як я сказала, що мене звати Юля, Роман пожартував, що Володимирівна.

Мені було 16-ть і я, як чемна донька, повинна була уже йти додому. Хлопці вирішили нас провести, і коли ми всі розходились, в якийсь момент Роман попросив мій номер телефону. Звичайно, що свій я не дала. Тому він вирішив записати номер свого мобільного мені на руці. І це був дуже смішний момент, бо у нього з носа капали сопельки. І коли він записував номер, одна впала мені на руку. Стало дуже ніяково. Він, звичайно, все це заперечує, але так все воно й було.

 «Ми» з’явилось?

Десь через півроку, коли друзі постійно казали: «Ви йдете? Ви будете?» В той момент з’явилося відчуття, що є не просто Юля і Роман, а є «ми».

Love-162

Про стосунки:

Почуття не планують, але у нас була взаємна симпатія, яку ми вирішили перекласти на грунтовніший рівень: із поцілунків, спільних поглядів ми вірили, що може вирости велике і міцне кохання. Ми йшли до цього.

І тільки через тривалий період нашого знайомства і подружнього життя, я прийшла до висновку, що кризи не у стосунках відбуваються, кризи в голові відбуваються. Конфлікти ж виникають через те, що хтось або щось змінюється. І ви або долаєте цей етап разом, або розходитесь.

Я не думаю, що ми народжуємося один для одного, я думаю, що є просто людина, як пасує Тобі більше, аніж інша. Це як підбір сукенок чи джинсів. І тут важливо знайти свій фасон.

Про сім’ю:

Я не знаю людину, яка була б готова на сто відсотків до того, аби стати мамою. До цього ніколи не будеш готовий. Навіть, якщо це запланована вагітність. Бо це мільйон сюрпризів від моменту, коли Ти дізнаєшся, що Ти вагітна і наступних дев’ять місяців. А я тим більше не була готова, бо постійно «літала в хмарах».
В момент, коли Вас стає троє-четверо стосунки дуже змінюються. Бо жінці завжди здається, що чоловік нічого не робить, що він тільки лежить на дивані і клацає пультом. Насправді, більшість чоловіків все роблять, просто жінки дуже часто не помічають цього.

Що найбільше подобається у Вас?

Те, що нас троє і нам більше ніхто не потрібен.

K0WTkiqWBaU 

Роман

Вік: 28

Місце народження: Івано-Франківськ

Хобі: біг, колекціонування вінілів, велопрогулянки

Найбільше люблю у ній:

Її терпіння, бо я дуже багато часу приділяю роботі.

Найбільше не люблю у ній:

Коли вона на моє запитання відповідає запитанням.

Ми познайомилися…

Чесно кажучи, я навіть не дуже пам’ятаю. Ми познайомилися у районі Драмтеатру, через спільних знайомих. Я, до речі, неодноразово помічав її на Стометрівці. Вона одразу запала мені в душу.

«Ми» з’явилось?

То був такий час – підлітковий. І в той момент було багато симпатичних дівчат для мене, але, як це не дивно звучить, у свої 19 років, я відчув, що хочу серйозних стосунків. Дивлячись на сьогоднішню молодь мені здається, що вона не здатна на щось серйозне у свої 18-19 років. І якби це не звично звучало, я бачив, чим займаються, яка історія минулих стосунків в моїх однолітків і зрозумів, що дівчат для серйозних стосунків – мого віку – мало.

Я побачив, що Юля, людина з хорошою репутацією, чиста, маленька і тому я сфокусувався на ній.

19 років був переломним віком для мене і, зараз, задумуючись про це, я усвідомлюю, що завдяки Юлі я став тим, ким я став. І той фактор, що я хотів зупинитися на чомусь одному в стосунках, змобілізував мене, дав усвідомлення, що потрібно бути більш відповідальним у житті.

Love-163

Про любов:

Любов для кожного різна. Коли ми тільки почали зустрічатися, для мене любов була – триматися за ручку, цілуватися, а зараз – це піклування, думати більше про неї, аніж про себе. Любов – це, певним чином, самопожертва.

Я не думаю, що любити – це сприймати людину такою, як вона є. Так сталося, що Юля виховала мене тим, ким я є зараз, і я впевнено можу ствердити, що ці стосунки зробили мене ще більш серйозним.

Про дитину:

В якийсь момент, я підійшов до етапу, коли відчув, що хочу бейбіка. Бо це вияв нашого кохання, найкраще, що у нас може бути. Я хотів частіше бути поруч під час Юліної вагітності і був, коли вона народжувала.

Мені здається, що найкращий момент у житті – це народження дитини. І я розумію, що чоловік нічого іншого не зможе запропонувати, щоб перевершити вклад жінки, коли вона народжує. Я буду до кінця життя вдячний Юлі за це.

Майже від початку я відчував, що є стіною для Юлі, а сьогодні відчуваю, що є нею для своєї сім’ї. Буде нерозумно сказати, що я стараюся бути прикладом для свого сина, бо він ще цього не розуміє (сміється – авт.), але мені б хотілося бути міцною опорою для них.

Що найбільше подобається у Вас?

Синок Максимко, кохання, повага один до одного та спільні погляди на життя.

* * *

Розмовляла – Кушнір Юлія

Фото – Настя Куберт