Р+О

Любити у Франківську: Руслан і Олена

Якби можна було окреслювати пари одним словом, Руслана і Олену, я б окреслила словом – дружба. У кожній його емоції дуже багато любові до неї, у кожній її – підтримки і віри. Живучи не разом, він називає їх – “подружжям”, а вона себе – їхнім “фінансовим босом”. Вони все роблять разом: радяться, доповнюють один одного репліками та вболівають. В якийсь момент я задалася питанням: як вони погодились розповісти мені свою історію, будучи в цей момент окремо?!

love-89

Руслан

Вік: 21

Місце народження: Івано-Франківськ

Хобі: кухня

Найбільше люблю у ній:

Її милість і чутливість.

Найбільше не люблю у ній:

Я б не змінив жодного її недоліку, бо це те, що її відрізняє від інших.

 

Ми познайомились….

…чотири з половиною роки тому, двадцятого жовтня. Насправді, зустрілися через спільних знайомих, до того Олену я ніколи не бачив. Спочатку навіть здавалося, що вона з іншого міста. Підкотив до неї не дуже акуратно, і після кількох побачень ми почали зустрічатися.

«Ми» з’явилося?

Це відчуття з’явилося з часом. Гадаю, ніхто не надавав цим стосункам серйозного значення з нашого оточення, але вона одразу мені сподобалася, і я хотів бути з нею довго. Я чомусь був дуже впевнений, що ці стосунки будуть тривалими.

Чим більше часу ми проводили разом, тим ближчими ставали. І мені здається, до сих пір це відчуття тягнеться. Я думаю, це через те, що Олена постійно відкриває нові потаємні кімнатки в своєму характері. І якби не вона, я б не був тим, ким я є зараз.

Вперше ми поцілувалися…

…у перший же день знайомства, але свідомий поцілунок вийшов доволі смішним. Я пішов проводити її додому і мені здається, що ми навіть ще тоді не зустрічалися, це був третій чи четвертий день нашого знайомства, зайшовши в під’їзд я поцілував її і хотів палко поцілувати, а в неї була зовсім інша думка і вона відвернулася. І це один із стидних моментів.

Про стосунки:

Добрі стосунки залежать від людей. Думаю, один із основних елементів «добрих» стосунків є порозуміння і доповнення один одного.

Я думаю, люди виховуються один для одного, перебуваючи постійно разом. Якщо Ти любиш ту чи іншу людину, то або Ти підлаштовуєшся, або під Тебе підлаштовуються, і в цьому, як на мене, полягає виховання самого себе зсередини і згодом воно відбивається назовні.

love-36 (1)

Про кохання:

Я думаю, це те, що є всередині нас. Це відчуття, коли до тієї людини тягне на почуттєвому рівні чи як?! Я не знаю, як пояснити це, але я вірю, що кохання справді існує.

Про протилежності:

Думаю, внутрішньо ми різні. Вона завжди доповнює мене зі сторони, вчить твердіше дивитися на Світ, бо я сприймаю його дуже часто в рожевому світлі. Олена ж завжди дасть мені стусана, щоб я спам’ятався.

Олена більше бойова, я спокійніший, і ось ця протилежність в характерах доповнює нас.

Що найбільше подобається у Вас?

Насправді те, як тривало ми разом і те, що за цей час ми не припинили дивувати один одного.

love-85

Олена

Вік: 19 років і 6 місяців

Місце народження: Івано-Франківськ

Хобі:

Я нарешті навчилася кататися на велосипеді і мені це дуже подобається.

Найбільше люблю у ньому:

Почуття гумору і фантазію. У нього просто божевільна фантазія, хоча я дізналася про це тільки рік тому.

Найбільше не люблю у ньому:

Мені здається, що часом він мало прикладає сил до чогось.

 

Ми познайомилися:

Якщо починати спочатку, то ми бачили один одного два рази: перший раз, ідучи по вулиці, а другий раз безпосередньо при знайомстві.

Перший раз я бачила його на Стометрівці, він, здається, був трішки випивший,  і, в якийсь момент, він перекотився через клумбу. А я собі спокійно йду по Стометрівці з дівчатами, а мій знайомий верещить: «О, Олена, це Твій кєнт». Типу, що ми з ним дуже подібні. Я ще тоді на нього дуже презирливо подивилася.

А другий раз – це було вже «повноцінне» знайомство. Це був 2010 рік, приїхало дуже багато друзів з Чернівців і ми планували йти гуляти, здається, на озеро.  І в якийсь момент, сидячи на лавці, Руслан ставить мені руку на плече і каже (просто пік-ап майстер): «Привіт, Ти не з нашого міста, бо я Тебе тут раніше не бачив.» Це була фатальна фраза Руслана. В цей момент я подумала: «Боже, що за дурна фраза?!». Відставила руку і кажу: «Ні, я з цього міста».

Але окрім цього вдалого знайомства цілий вечір я дивилася на нього, приглядалася і він мені сподобався.

«Ми» з’явилося?

В перший рік стосунків, ми пізнали один одного, стали добрими друзями і, напевне, тоді з’явилося відчуття, що є «ми».

Вперше ми поцілувалися:

Здається в цей перший вечір «повноцінного» знайомства. Це був дуже романтичний момент. Ми стояли на Шептицького, він тримав мене за руки і запитався чи в мене є хлопець. Я відповіла, що ні і в цей момент, він мене поцілував.

Про стосунки:

Руслан тоді і Руслан зараз – це дві протилежні людини. Я навіть не знаю, чому я почала з ним зустрічатися, бо він був доволі жахливою людиною: випивав, здається, курив, кинув універ, не мав роботи. Але я завжди знала, що буде момент, коли він зміниться. Я завжди знала, що ми трішки переживемо цей період і настане той переломний момент, коли і він, і я змінимося. Не знаю, чому я терпіла, мабуть, це доля.

Ми ростемо в різному соціумі, у різних сім’ях, у нас різні погляди, а зараз після тривалих років зустрічань у нас з Русланом вже настільки однакові погляди на життя, що у будь-яких важливих розмовах, ми підтримуємо один одного.

Я не можу сказати певного рецепту добрих стосунків, бо для кожної пари – це по-різному. Але для нас – це постійно бути разом, цінувати один одного і просто кохати.

love-25 (1)

Про конфлікти:

Конфлікти не можуть зближувати. Завжди залишається, хоч і маленький, але осад. Але мені добре, бо я завжди все погане забуваю (Сміється).

Що найбільше подобається у Вас?

Те, що ми як сестра і брат. (Сміється) Я жартую, просто нам про це говорять дуже часто. Не знаю, може те, що ми два бовдура таких. (Сміється)

 * * *

Розмовляла – Юлія Кушнір

Фото – Настя Куберт