love-36_1

Любити у Франківську: Леона і Толік

love-20_1Анатолій

Вік: 25 років

Місце народження: Івано-Франківськ

Хобі: Звукозапис

Я найбільше люблю у ній:

все

Я найбільше не люблю у ній:

те, що вона любить Instagram

Ми познайомились…

…в соціальній мережі. Спочатку це була просто дружба, а згодом ми вирішили зустрітися. Зустрілися і не змогли дружити (cміється). Мені з жодною людиною не було так легко і добре. Ми годинами могли розмовляти про все. І найголовніше, що з часом це не змінилось.

Ми з’явилося?

Це, напевно, ще за динозаврів було (посміхається). Насправді це було так давно, що я не пригадую переломного моменту від «не ми» до «ми». Не було незручних моментів чи переживань, все відбувалося дуже органічно. Коли це щиро і невимушено, все відбувається без зайвих питань. У нас звичайно є дата, коли ми святкуємо «наш» день, але, щоб грубо не звучало – це формальність. Для нас кожен день – «наш»!

Вперше я сказав, що люблю її..

… на святкуванні Дня святого Валентина.

Про стосунки

Наші стосунки і все, що відбувалося із нами від першого дня знайомства, відбувалося дуже вчасно: кожна зустріч, кожен період і етап. Нам дуже затишно удвох, і ми стараємось робити все також разом:  від курсів з англійської до спільного приготування вечері.

love-4_1

Про ревність

Якщо вона присутня – менш присутня довіра. Якщо Ти даєш людині все, що вона потребує, то ніякої ревності не існуватиме. Якщо ж вона присутня, то або Ти щось неправильно робиш, або людина неправильно сприймає. Справжнє кохання і ревність, на мою думку, не мають нічого спільного.

Про «народитися один для одного»

Я все ж таки прихильник думати, що люди  народжуються один до одного. Це тонка нитка, яка пов’язує нас. І коли ви зустрінетесь, ви зрозумієте, що знайшли одне одного, хоча, можливо, не усвідомите цього відразу.

Про любов

Ми кохаємо один одного. Кохати – це вищі почуття і вища матерія. Я не можу описати словами його, але впевнений, що це потяг до тої чи іншої людини, без якої Ти не можеш бути в розлуці.

Любов не шукають. Їй потрібен лише час або ж випадок.

Мені найбільше подобається у нас…

Відданість один до одного і довіра. Ми легко знаходимо порозуміння в будь-яких ситуаціях. Звичайно, виникають сварки, але на довго нас не вистачає. Дуже важливо вміти йти на компроміси, інколи придушувати власне «я», бо найголовніше,  це ж «Ми».

love-31_1Леона

Вік: 24 роки

Місце народження: Івано-Франківськ

Хобі: поезія

Я найбільше люблю у ньому:

його велетенське добре серце

Я найбільше не люблю у ньому:

коли він критикує мене за ті помилки, які допускає сам

Ми познайомились…

як це не дивно, в соціальній мережі. Зараз соціальні мережі в цьому плані спотворились, але певною мірою нам пощастило – ми познайомились ще за часів існування і активного споживання ICQ,  спілкувавшись один з одним близько трьох місяців. У якийсь момент усе це переросло в дуже цікаву дружбу. Тобто я прокидалася, заходила в ICQ і лягала спати, постійно перебуваючи на зв’язку із цією людиною.

Звісно ж, я відчувала, що ми дозріли до зустрічі, але чекала ініціативи з іншого боку. І в одну мить це трапилось. Для мене показником того, чи дівчина дійсно зацікавила хлопця, є проміжок часу, який проходить після першого побачення і до першої SMS. Я ж, коли прийшла додому після першої зустрічі, побачила від нього повідомлення в ICQ. І тільки тоді я зрозуміла, що щось таки трапилося.

 «Ми» з’явилося?

У мене не було переходу, коли конкретно була я, і коли був він. Вже з перших слів все відбувалося органічно. Спочатку було відчуття, що ми вже друзі, а згодом це відчуття наростало, зближувалося і вкорінилося. Врешті, мені здається, що «ми» було завжди, але ми поокремо про це ще не здогадувались.

Вперше я сказала, що люблю його…

Ми не сказали це один одному, ми написали це (посміхається).  Гадаю, важливіше не сказати це,  а відчути.

Про стосунки

У стосунках важливо бути дипломатом і постійно іти на компроміси. Тому, що плачевні стосунки в тих пар, які розпочинають своє спільне життя із ультиматумів. Вважаю, що таким почуттям, як гордість, можна поступитися мільйон разів заради любові.

love-25_1

Про любов

Любов немає чітких орієнтирів. Вона приходить тихо і навшпиньках. Але у саме поняття я вкладаю менше, аніж у кохання. Кохання – це декілька океанів відчуттів та емоцій. Гадаю, воно безмежне, бо з кожним днем нашого з ним співіснування, як тотальне «ми», мої межі і критерії в цьому велетенському океані щоразу розширюються.

Врешті, коли дівчина, жінка закохана, тоді вона стає кращою версією себе.

Про творчість

Ми двоє творчих одиниць, і на перший погляд, нам мало би бути складно. Бо побутує загальний стереотип – протилежності притягуються, але в нашому випадку ми із ним, наче два синоніми, які об’єдналися.

Я припускаюсь думки, що критичні моменти виникають тоді, коли Тобі, як творчій особі, хочеться усамітнитися для роздумів та ідей, а Твоя зона комфорту порушена, і, можливо, Ти творчо нереалізований.

Мені найбільше подобається у нас…

Легкість і безпосередність. Дуже часто, коли я дивлюся на нього, я бачу віддзеркалення себе.

* * *

Розмовляла – Кушнір Юлія
Фото – Настя Куберт